У 20 - роки комсомол країни надзвичайно діяльно взявся за виконання наказа В.І. Леніна "Вчитися комунізму", даного молоді на ІІІ з'ізді ВЛКРМ. Боротьба з безграмотністю - одна з головних задач, яку вирішували комсомольці 20-х років. По всій країні відкривалися школи. Вперше пішли в школу і діти селища Малоторанівка. Це було у 1934 році.

Перша в селищі школа знаходиться в приміщенні колишньої амбулаторії, біля моста по вулиці Ком. Федька.

На початку 30-х років була побудована будівля "великої школи", як стали її потім називати, по вул. Красній. Зараз це інтернат № 4.

40 - ві роки. Велика Вітчизняна війна. Багато випусників Малотаранівської школи воювали на ронтах Великої Вітчизняної війни, захищая нашу Вітчизну від німецько - фашиських загарбників. Не всі поверненулися додому. Хай вічною буде пам'ять про тих, хто не пожалкував свого життя в боротьбі за свободу радянського народу.

Ще шла війна, але країна починала помалу виліковуватися від ран і розрухи. У визволених районах відкривались школи. В 1943 році почались заняття і в Малотаранівській школі.

У 1944 році директором школи стала Ширшова Ірина Андріївна, людина великої душі, талановитий організатор, яка відділі всю себе школі. Людина, яка першою підписала усі офіційні документи по відкриттю школи.

У цей час учні навчалися у трьох будівлях: в будинку «великої школи» - три класні кімнати, у сірому цегляному будинку по вул. Перепелиці ( 2 класні кімнати) і в будиночку «над кручею» - так називали люди ( 1 класна кімната)

18 років працювала Ірина Андріївна директором Малотаранівської школи. Вона старалася все зробити для того, щоб якомога швидше почалось будівництво нової школи. Ті, хто першими увійшли в будівлю нової школи 1 вересня 1959 року пам’ятають, як дружно та радісно працювали діти декілька серпневих днів у школі, як чистили, мили, вимітали штукатурку, аби встигнути до 1 вересня, аби новий навчальний рік розпочати своєчасно.

І ось настав цей пам'ятний день – день відкриття нової школи. Скільки радості було, коли червона стрічка була перерізана! Школі був даний номер 13.

Нова школа планувалась бути десятирічкою. І в ній два роки поспіль був 10 – й клас. У першому випускному класі було 9 учнів, п’ятеро з них закінчили вищі навчальні заклади.

Починаючи з 1962 р. по 1976 р. в школі № 13 працювало 7 директорів:

- Голдобін Леонід Миколайович;

- Литвиненко Іван Андрійович;

- Каліниченко Микола Степанович;

- Біленко Олександр Анатолійович;

- Шатілов Микола Васильович;

- Хитайло Іван Іванович;

- Тарасенко Олександр Васильович.

З 1968 року школа стала російськомовною і з’явились класи подовженого дня.

З 1976 року по 2000 рік керував школою Кузнєцов Володимир Сергійович, інтелегентний і строгий. При ньому школа обновилася; було завезено багато меблів. На території школи побудували теплицю, в якій працювали діти на уроках праці. Були висаджені садженці бузка.

В липні 2000 року директором школи став Ткаченко Володимир Анатолійович. З його приходом на цю посаду багато чого змінилося, були завезені до школи перші комп’ютери.

З 10 лютого 2009 року і по сей день директор школи – Усцова Олена Іванівна.

Кожен з директорів вніс свій вклад у справу навчання та виховання учнів школи № 13.